- озимий
- [ози/мией]
м. (на) -мому/-м'ім, мн. -м'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
озимий — а, е. 1) Якого сіють восени і збирають наступного року; який потребує для нормального перебігу початкових стадій розвитку осіннього проростання і зимівлі під снігом. Озимий ячмінь. Озиме жито. Озимі культури. || Який проріс восени і зимуватиме… … Український тлумачний словник
озимий — прикметник … Орфографічний словник української мови
назимий — а, е, діал. Озимий … Український тлумачний словник
озимина — и/, ж. Сходи або посіви озимих культур. || Озимий хліб … Український тлумачний словник
озимній — я, є, зах. Озимий … Український тлумачний словник
озимовий — а, е, рідко. Те саме, що озимий … Український тлумачний словник
околот — який небудь озимий чи ярий хліб, злегка обмолочений для годівлі худоби … Зведений словник застарілих та маловживаних слів